Кавалієр бутік готель

Мушу розказати про одне місце у Львові, яке мене дуже вразило. Вразило своєю несподіванністю. Ну не очікувала я, що така перлина є в нас майже в центрі.
Коли кажеш Львів, то всі собі уявляють архітектуру середньовічного міста, кавярні, філіжанку кави, шоколад ...

А ні... це ще не все! Львів-сучасне місто, яке розвивається шаленими темпами. Туристична галузь є провідною, тому потребує розвитку і інфраструктура. Постійно будуються нові готелі, хостели, відкриваються ресторани. Але, що робити у Львові літом? Коли спека, хочеться свіжості, водички. Де її знайти у Львові? В фейсбуці в червні було багато порад з переліком відкритих водойм навколо Львова, але мені чесно кажучи вони не викликали довіри.
Нещодавно в мене був День народження і чоловік сказав, що знає одне місце, яке мені точно сподобається, і як завжди, не прогадав.Є у Львові "Кавалієр бутік готель", як виявилось. Готель знаходиться на вулиці Старознесінський біля озера Кайзервальд. Саме звідси колись починалось місто.

О сокровенном....

Начну с того, что с 16 по 30 июня во Львове проходит культурный форум "Донкульт" . В рамках форума запланированы открытые лекции историков донецких и не только, о Донбассе и не только, показы фильмов, спектакли, выступления ансамблей, фото выставки и не только. График мероприятий очень насыщенный и кажется каждый может найти что-то по душе. Если Ві еще не нашли, то ищите тут:  http://www.dofa.fund/#!-----/ccpc
Я тоже нашла... Смотрела программу и нашла! Лекция Елены Стяжкиной. Для тех, кто закончил истфак комментарии излишни, хотя для тех, кто хоть не много интересуется тем, что есть Донбасс комментарии излишни так же. Елена Викторовна - историк, журналист, писательница, в последнее время "голос Донбасса", человек с твердой жизненной позицией. Ее всегда приятно слушать, читать.
Не знаю то ли я стала слишком сентиментальной, то ли уже накопилась во мне эта боль, о которой не можешь говорить, с которой просто живешь.... Лекция начилась для меня со слез, ими же и закончилась...

У Львові Путін збирає гроші на реанімобіль

Те, що Львів - дивовижне місто знають усі. Туристів вражає архітектура,  традиції та...

винахідливість львів'ян.
Саме львів'яни винайшли гасову лямпу, автоматичну парасольку, унітаз з підігрівом та бездимну піч.... і це далеко не все.
Винахідливість та почуття гумору притаманне всім мешканцям міста Лева не залежно від епохи. Навіть в такі не прості часи львів'яни намагаються посміятись над своїм ворогом та ще й використати його в добрих намірах.
Тільки у Львові міг народитись цей шедевр під назвою "Путін-чупакабра" - робота місцевого скульптора Ігора Мартинюка. Зробив її майстер для благодійного аукціону, що проводив Центр Волонтерства з метою придбання реанімобіля. Щасливим покупцем скульптури став Тарас Ворко, який вирішив, що "Путін" має продовжити свою місію та допомогти назбирати необхідні кошти. Так на Великодньому ярмарку серед інших атракцій з'явився і Путін, який намагається врятувати життя українських героїв.
10 травня з 13-00 до 18-00 "Путін-чупакабра" збиратиме кошти для купівлі реанімобіля біля памятника Т.Г.Шевченко на святі, що організовує Центр Волонтерства разом з благодійним фондом "Творці майбутнього" до Дня матері "Мама+Я". Місія його проста - фотографуватись з народом та наповнювати скриньку благодійними пожертвами. Тому! Якщо Ви ще не бачили, як Путін допомагає нашим героям - приходьте! Нійкратіша ава Вам гарантована ;)

Майдан

В мене видався дуже сентиментальний день. По-перше вкотре за сьогодні хочу сказати, прокричати, ну і написати, що Істфак-чемпіон!!! Чому? Про це я можу говорити годинами....
Сьогодні День мого факультету! Кожної останньої середи березня... Цілий День я згадую всі ДІФи і можу сказати одне - було класно! Бо в мене класна група і класний факультет!

Тарасова верба

Кожна нація має мати власних героїв та символи. Без цього не може існувати, бо не буде по чому себе ідентифікувати.
Тарас Шевченко - один з не багатьох символів українців. Символ, який не старіє з роками, і не те що не перестає бути актуальним, а навпаки, його вагомість для українців набирає обертів з кожним роком, часом, хвилиною.
Сьогодні, в день народження поета про значення його віршів говорили багато і в усіх куточках України. Як завжди, хочу поділитись своїми враженнями від сьогоднішнього дня :)

Про донецьких патріотів у Львові

Коли тільки переїхала до Львова, і ходила вніч на 1 січня до памятника Степана Бандери, то там з захопленням розказувала чим відрізняється патріот України в Донецьку від патріота у Львові.
Бути українським патріотом в Донецьку завжди було не те що важко чи складно, це було більш цінно, до тебе висувалось більше вимог, вірніше ти сам їх до себе висував. У Львові ти патріот апріорі, бо а як же - ти ж львівянин! Хоча не в образу, але це не завжди так, дуже не завжди. І навіть якщо ти патріот у Львові, то в більшості це просто слова, не дії (знову ж, не в образу).
І навпаки, я не знаю жодного донеччанина, який би просто сидів і розказував шо він любить Україну. Він це показував, доводив своїми справами.

Война.Донецк. Львів

Долго старалась сохранить молчание, не реагировать на посты в соцсетях знакомых. Не потому что война, которая идет сейчас на Востоке меня не касается, а потому что она меня касается на столько глубоко, что сердце разрывается от боли и душа рвется на части....
Столько мыслей накопилось, что теперь, когда решила все излить "на бумагу" они стали как-то путаться и не знаю с чего даже начать...